Станіслав Вакарчук

Народився у сім'ї відомого львівського науковця-фізика Івана Вакарчука. Певний час сім'я проживала на батьківщині матері Світлани Олександрівни в місті Мукачеві. В лютому 1976 повернулася до Львова, де закінчив місцеву середню школу № 4 з поглибленим вивченням англійської мови (тепер Львівська лінгвістична гімназія) зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. 1990 року, після падіння «залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.

1991–1996 — навчався на фізичному факультеті Львівського університету (спеціалізація — теоретична фізика). Друга вища освіта — економіст-міжнародник. 1996 — вступив до аспірантури на кафедрі теоретичної фізики того ж університету.

Влітку-восени 1994 приєднався до арт-рок-гурту «Клан тиші», створеного в 1992 році у складі: Андрій Голяк(вокал), Павло Гудімов (гітара), Юрій Хусточка (бас-гітара), Денис Глінін (ударні), після того, як раніше звідти пішов Андрій Голяк; від 12 жовтня 1994 гурт взяв назву «Океан Ельзи».^[2] Святослав Вакарчук став вокалістом, автором переважної більшості текстів та музики й незмінним лідером гурту.

Після закінчення університету Вакарчук міг продовжувати навчання за кордоном, але зосередився на музичній кар'єрі. У квітні 1998 гурт переїхав до Києва, де записав дебютну платівку («Там, де нас нема», 1998).

У вересні 2004 з гурту пішли басист Юрій Хусточка і клавішник Дмитро Шуров (у складі групи від 2000 року), які створили рок-гурт Esthetic Education, а також гітарист Павло Гудімов, який створив у 2005 рок-гурт Гудімов. Залишився лише ударник Денис Глінін. Після їхнього відходу Святослав пише пісню «Дякую».

Альбом «Ґлорія» (2005) було записано вже у новому складі «Океану Ельзи».

4 листопада 2008 року у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбувся концерт-презентація нового музичного проекту Святослава Вакарчука «Вночі». На концерті було представлено 11 композицій, які увійшли до однойменного альбому, що складається з різноманітних за жанром, переважно джазових, пісень.^[3][4]

Влітку 2009 року захистив дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема роботи — «Суперсиметрія електрона в магнітному полі»^[5]. Праця над роботою тривала багато років, але через постійну зайнятість завершити її вдалося лише 2009 року. Раніше один з альбомів «Океану Ельзи» було названо «Суперсиметрія», а одна з пісень альбому має назву «Susy», що є абревіатурою відsupersymmetry.

Концерт у рамках XI Міжнародного інвестиційного форуму «Сочі — 2012».

Вільно говорить українською, польською, англійською, російською мовами.

За оцінкою тижневика «Кореспондент», Святослав Вакарчук входить до першої сотні найвпливовіших і найвідоміших людей в Україні.

Наприкінці 2011 року презентував новий музичний проект «Брюссель», в якому представив пісні, що не вписуються в концепцію гурту «Океан Ельзи». А як музикантів Святослав запросив для роботи над цим альбомом Дмитра Шурова,Макса Малишева, Петра Чернявського та Сергія Бабкіна. Навесні 2012 року було проведено тур проекту «Брюссель». Весною 2016 року гурт «Океан Ельзи» випустив альбом «Без меж» і розпочав дворічний світовий тур, який завершиться 17 червня 2017-го у Львові.